Відділ освіти Жовтанецької сільської ради Львівської області
Жовтанецької сільської ради
Міністерство освіти
і науки України
 

Як батькам розповісти дітям про День Незалежності: ідеї для спільних активностей та добірка відео, подкастів і книг

Дата: 20.08.2023 17:44
Кількість переглядів: 27

Війна змінила сприйняття Дня Незалежності України й тепер ми говоримо не лише про здобуття цієї незалежності, а і про боротьбу в новітній історії за її збереження. Тому в розмовах на цю тему важливо говорити не лише про минуле, а і про тих, хто зараз обстоює наше право на свободу.

Однак, як пояснити маленьким дітям, що таке незалежність в умовах війни? А як відповідати на складні питання дітей старшого віку? На яких фактах зосередитися та де знаходити інформацію?

У матеріалі “Нової української школи” вчителі історії Василь Дяків, Владислав Штегельський, Оксана Андрійчук та психологиня і директорка Освітнього центру “Простір толерантності” Анна Ленчовська допомагають батькам знайти відповіді на ці та інші запитання.

Зокрема, читайте:

  • що розповісти про незалежність дітям різного віку;
  • про які факти та постаті згадати;
  • які спільні активності провести;
  • що подивитися, почитати та послухати про День Незалежності.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Повномасштабна війна накладає відбиток на сприйняття Дня Незалежності й загострює наші почуття. Зараз ми по-іншому, глибше розуміємо важливість цього дня. Тому під час розмов із дітьми до історичного контексту варто додавати сучасність, впевнений Владислав Штегельський.

Тепер це свято не лише про здобуття Незалежності, але і про боротьбу за її збереження. Це історія, яка надовго закарбується в родинній пам’яті кожного. Тому тут важливо говорити й про минуле, і про тих, хто сьогодні продовжує боротьбу. Варто спільно подумати, а що сьогодні ми всі можемо зробити, аби допомогти наблизити перемогу, навіть на своєму локальному рівні в маленьких речах”, – додав вчитель.

Водночас у розмові з дітьми важливо враховувати їхній вік та обізнаність щодо цієї теми. Адже, як зауважив Василь Дяків, якщо для молодших школярів можна говорити мінімальною мовою фактів і розвивати емпатію до власної держави, то дітям старшого віку необхідно ставити питання, які спонукають до власних роздумів та висновків.

  • Про що говорити з дітьми молодшого віку?

Розповідь про Незалежність України з дітьми молодшого віку Оксана Андрійчук радить починати з поняття незалежності людини – що це означає, як це бачить дитина. А вже потім переходити до незалежності країни. Також можна спробувати метод порівняння “залежний-незалежний” та обговорити плюси й мінуси обох випадків (і чи є взагалі в цьому плюси).

Владислав Штегельський радить учням молодшої школи пояснювати такі речі через власні історії чи історії дідусів і бабусь:

Адже вже дуже круто бути одним із тих 28 мільйонів українців, які 1 грудня 1991 року під час Всеукраїнського референдуму на питання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”, відповіли “Так”. Це вже частина однієї великої історії.

Віче у Львові 1 грудня 1991 року під час результатів Всеукраїнського референдуму про незалежність. Джерело: Радіо Свобода

Важливо пояснити символічність свята, не забувайте про емоційне забарвлення, звертайтеся до почуттів дитини та її образного мислення (тут підійде все – від фотографій і відео з Tik-Tok до тематичних розмальовок)”.

Також Василь Дяків рекомендує звернути увагу дітей на символи нашої держави – докладно розповісти про герб, прапор та гімн. Також із дітьми можна розфарбувати розмальовки від “Смарт освіти” на патріотичну тематику. Безплатно завантажити їх можна за посиланням.

Анна Ленчовська також радить заохочувати дітей до дослідження історії своєї родини. Батьки, які є ровесниками незалежності, можуть розповісти про своє дитинство у вільній країні. А з дідусями та бабусями можна поговорити про їхнє життя в часи СРСР (про Україну в умовах системної кризи СРСР можна послухати в аудіоуроці від проєкту “Вчися вухами”), як вони відреагували на прихід незалежності, та порівняти досвіди кількох поколінь.

Школярі можуть узяти у своїх рідних інтерв’ю, записати розповіді на диктофон і потім перенести їх на папір чи, наприклад, у відео.

Також розповіді про незалежність можна поєднати з історією ваших рідних місць. Наприклад, піти з дітьми на центральну площу міста чи села, подивитися, які пам’ятні знаки там є, що вони означають, чому та чи та вулиця має таку назву тощо. Влаштувати такий собі сімейний квест.

Підлітки можуть спробувати самостійно скласти екскурсію – обрати ті історичні місця, які вони хочуть відвідати. Хай пошукають в інтернеті цікаві факти про них, а потім разом влаштуйте прогулянку за маршрутом. Звісно, усе це варто робити, зважаючи на безпекову ситуацію, як-от відсутність повітряних тривог, наявність укриттів на маршруті”, – додала психологиня.

  • Як говорити про незалежність із дітьми старшого віку?

З учнями середньої та старшої школи, які вже розуміють більше історичного контексту, можна за допомогою фільмів, книжок, подкастів (перелік нижче) нагадати основні етапи розвитку нашої країни. Важливо наголосити, що розвиток України тривав задовго до 1991 року й незалежність не далася нам легко, додає Оксана Андрійчук.

Розповідаючи про інші факти з історії України, Анна Ленчовська радить батькам дотримуватися балансу. Тобто не будувати розповідь лише на сумних подіях в образі українців як жертв. Важливо робити акцент на життєстійкості.

Можна розповісти про дисидентів, які попри утиски радянської влади боролися за українську культуру. Тут підлітки можуть прочитати книжку Василя Овсієнка “Світло людей”, де автор розповідає і про Василя Стуса, і про Левка Лук’яненка, і про Євгена Сверстюка та інших видатних особистостей.

Хто мешкає в Києві, то може відвідати виставку робіт народної художниці Марії Примаченко або ж батьки можуть просто розповісти про неї. Історія цієї жінки доводить, що навіть живучи в селі й не маючи художньої освіти, можна реалізувати свій талант. А ще її картини є прикладом українського спротиву. Росіяни знищили Іванківський історико-краєзнавчий музей, але роботи художниці врятували працівники закладу.

Щодо цієї теми Оксана Андрійчук пропонує переглянути й цикл відеороликів “Люди свободи”, який підготували до 25-ї річниці Незалежності “UA: Перший” спільно з Українським інститутом національної пам’яті. У відео розповідають про поетів, політиків, військових, науковців, художників, музикантів, які кожен у своїй сфері боролися проти системи. Серед постатей – Микола Міхновський, Євген Коновалець, Лесь Курбас, Катерина Білокур, Василь Стус тощо.

Також старшим дітям Владислав Штегельський радить додатково пояснювати контексти та розкривати передумови незалежності:

Учасники Революції на граніті. Джерело: Національний меморіальний комплекс Героїв небесної Сотні – Музей Революції гідності

“Живий ланцюг” у Києві, який простягнувся до Львова та Івано-Франківська. Джерело: Радіо Свобода

  • про те, що проголошення Незалежності саме собою не було фінальною точкою, адже необхідно було домогтися міжнародного визнання. Референдум 1991 року продемонстрував справжню підтримку українцями ідеї незалежності, тобто це не була якась випадковість;
  • можна згадати й перелік постатей, які причетні до Незалежності України. Від першого президента України (комуніста) Леоніда Кравчука до колишніх дисидентів і творців незалежності В’ячеслава Чорновола та Левка Лук’яненка. Наголосити, що люди, які на той момент провели у в’язниці значну частину власного життя за свої переконання, таки перемогли систему.

Можна поговорити й про місцевих дисидентів, борців за незалежність. Наприклад, на Донеччині часто говорять про Василя Стуса чи Олексу Тихого;

Дисиденти на Різдво у Львові. Джерело: Українська правда

  • знову ж, важливо не забувати про власні історії й ті емоції, які у вас викликає цей день;
  • очевидно, що потрібно говорити й про сьогодення – про те, чому українці не бояться обстоювати свою незалежність – згадайте героїв ЗСУ, які продовжують боротьбу.

Також батьки мають бути готові до того, що діти можуть ставити іноді прості й водночас складні запитання, зауважив вчитель:

  • Чому ми проголосили незалежність лише в 1991 році?” Тут немає короткої відповіді, адже це довга історія і про совєцьку окупацію, про знищення цілого покоління українців і про питання самоусвідомлення;
  • одинадцятикласники часто запитують “Чому ж усе таки президентом став комуніст Кравчук, а не Чорновіл? Можливо, тоді б ми розвивалися швидше?” У таких випадках, звісно, варто пояснювати контексти: відсутність єдності серед лідерів демократичного табору й навіть те, що банально Кравчука постійно показували по телебаченню;
  • Що змінилося б, якби президентом став Чорновіл?” Звісно, тут немає єдиної відповіді, тому варто дати дітям можливість дофантазувати самостійно.

Під час взаємодії з дітьми важливим є саме спілкування, переконаний Василь Дяків. Адже коли люди спілкуються, тоді можна зрозуміти позиції та аргументи одне одного. Історичні факти не варто розповідати дітям лекцією. Це можна зробити значно цікавіше. Наприклад, у форматі

  • евристичної бесіди (ред. – метод, за яким дорослий скеровує дитину до формування нових понять, висновків, правил, завдяки уміло поставленим питанням);
  • створення інтелектуальних історичних карт;
  • флешмобів, присвячених датам, пов’язаним із незалежністю України;
  • квестів;
  • рольових ігор, коли діти та дорослі можуть перевтілюватись у різних історичних постатей і відігравати події певного часу;
  • особливими емоціями наповнені мистецькі твори періоду російсько-української війни. Вони викликають нездоланне відчуття духовної єдності нації в боротьбі за цінності. Наприклад, з дітьми можна послухати пісні “Фортеця Бахмут” гурту “Антитіла”, “Вільні люди” гурту “Без обмежень”, “Бахмут” гурту Spiv Brativ, заспівати разом “Ой у лузі червона калина” тощо. Список тематичних фільмів, подкастів та книжок знайдете в кінці матеріалу.

Також у День Незалежності, якщо є можливість, Владислав Штегельский радить відвідати музеї, присвячені історії, де діти можуть дізнатися більше про події, що призвели до проголошення Незалежності.

Оксана Андрійчук нагадала про можливість розмови із самими військовими, якщо вони є в родинному колі і в цей день будуть поруч. Однак Анна Ленчовська наголошує, що перед тим, як спілкуватися з військовими, варто впевнитися, що вони морально до цього готові. Дуже важливо не допитуватися, наприклад, як їх поранили, чи гинули їхні побатими, скількох росіян знищили тощо. Це може призвести до ретравматизації спогадів. Сама розмова має бути надихаюча, вселяти віру в майбутнє і перемогу.

Якщо ж військові не захочуть говорити на цю тему, то потрібно прийняти відмову.

Коли ж діти бачать захисників та захисниць на вулицях, то варто подякувати їм, поклавши долоню на серце. Докладніше про спілкування з військовими читайте за покликанням і тут.

Вчителі радять не забувати й про волонтерство. Адже конкретні дії можуть також підкреслювати нашу єдність та формувати громадянську позицію.

Батьки разом із дітьми можуть зробити вдома якісь обереги для військових, збирати кошти на благодійних ярмарках, плести маскувальні сітки тощо. Це ще раз покаже дітям, що хоч вони ще маленькі, але теж можуть бути корисними своїй державі й впливати на щось”, – додала Оксана Андрійчук.

Учні однієї з київських гімназій плетуть маскувальну сітку. Джерело: НУШ

Після таких заходів обов’язковою є рефлексія, яка має показати дітям їхню важливість у творенні нової України, необхідність саме їхньої діяльності в розбудові нашої держави та європейськості, наголосив Василь Дяків. За його словами, волонтерство не має бути лише разовою акцією до Дня Незалежності України, а системою заходів, які дають тяглість цій знаменній даті впродовж року.

“Саме практична складова в поєднанні з емоційно-інтелектуальною творять оту спільну причетність дітей до України не як території, а як сакрального та необхідного кожному громадянину місця, де він знаходить силу, натхнення і майбутнє”, – підсумував вчитель.

ЩО ПОСЛУХАТИ, ПОДИВИТИСЯ ТА ПОЧИТАТИ З ДІТЬМИ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Слухати:

Дивитися:

Читати:

  • “Брама Європи”, Сергія Плохія;
  • “Подолати минуле: Глобальна історія України”, Ярослава Грицака;
  • пригодницько-фантастичний роман “Лісом, небом, водою”, Сергія Оксеника;
  • “Як я руйнувала імперію”, Зірки Мензатюк. Це перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії;
  • інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті;
  • також можна пройти тематичні тести на сайті “Нової української школи”.

Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото
: авторка – Yana Fedotova, behance.net


« повернутися

Вхід для адміністратора