Відділ освіти Жовтанецької сільської ради Львівської області
Жовтанецької сільської ради
Міністерство освіти
і науки України
 

Як психологічний стан батьків впливає на дитину

Дата: 16.01.2023 11:39
Кількість переглядів: 99

У попередньому дописі ми зібрали поради психологів для батьків щодо того, як можна покращити свій психологічний стан і відповідно допомогти психологічно своїй дитині. 

Готуючи ці поради, ми опрацювали великий обсяг інформації про психологічну підтримку дорослих і дітей у родині та про те, як стан батьків впливає на дитину. Ця інформація більш глибоко розкриває особливості, причини та способи вирішення певних ситуацій і, сподіваємося, буде корисною не лише для батьків, а й для шкільних психологів. 

Щодня ми повинні посилено дбати про власну безпеку та безпеку рідних, хвилюємося за близьких людей. Хтось пережив смерть або розлуку з рідними, втрату дому, хтось був вимушений переміститися в інший регіон України або за кордон тощо. Зараз ми переживаємо збільшення ракетних обстрілів, відключення світла, води, опалення, Інтернету. Війна та її наслідки негативно позначаються на психологічному стані усіх: як дорослих, так і дітей. Водночас погіршення психологічного стану, наявні стреси, підвищена тривожність та депресія в батьків окремо негативно впливають на розвиток, здоров’я і виховання дитини, на стосунки батьків із дитиною та іншими людьми, а під час війни такий вплив може лише зростати. 

Через стрес у батьків може страждати когнітивний розвиток дітей. Під впливом своїх емоцій батьки можуть ставати менш уважними та робити більше помилок у розпізнаванні станів дитини. Це гальмує емоційний і соціальний розвиток дитини та може проявлятися в поведінці дітей у вигляді неслухняності, протестів, агресії та проблем із настроєм. Докладно – далі у публікації.

 

ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ БАТЬКІВ НА РОЗВИТОК ТА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Депресія у батьків може викликати депресію в дітей

Дані дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, демонструють, що ризики тривожних розладів, великої депресії та вживання психоактивних речовин були вищими у дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії. Під час цього дослідження впродовж 20 років спостерігали за 151 нащадком батьків, які мали депресію, та батьків без депресії, щоб визначити такий вплив. Дослідження встановило, що період найвищої захворюваності на великий депресивний розлад у дітей батьків із депресією проявлявся у віці від 15 до 20, переважно у жінок. Вищі показники медичних проблем і смертності в нащадків депресивних батьків почали з’являтися, коли нащадки досягали середнього віку.

Стрес батьків впливає на виховання дитини

Як зазначає у  своїй статті Аліша М. Хардман, дослідниця із стійкості сім’ї Університету Міннесоти, батьківський стрес, як правило, впливає і на виховання дитини. У стані стресу батьки можуть бути менш чуйними та ніжними до своїх дітей. А це може призвести до таких негативних наслідків для дитини як почуття відторгнення, зниження самооцінки, агресивна поведінка, соціальна ізоляція.

Менш засмучені батьки зазвичай більш чуйні, теплі, раціональні та помірковано контролюють своїх дітей. Тому діти таких батьків мають високу самооцінку, успіхи в навчанні, ефективні соціальні навички.

Стрес через жорстоке поводження впливає на імунітет дитини та функціонування мозку 

Через загострення життєвої кризи внаслідок війни, батьки, які переживають стрес, можуть жорстокіше поводитися зі своїми дітьми. Під час війни частина сімей на тимчасово окупованих територіях, територіях бойових дій зазнали та зазнають від окупантів насильства, катувань, погроз, зокрема про позбавлення батьківських прав.

У дослідженні національної наукової ради розвитку дитини Центру розвитку дитини Гарвардського університету зазначається, що жорстоке поводження з дітьми найчастіше трапляється в сім’ях, які стикаються з надмірними рівнями стресу, наприклад, пов’язаного з насильством у суспільстві, зловживанням наркотиками батьками тощо. 

За даними звіту Центру з контролю та профілактики захворювань у США щодо впливу стресу в дитинстві на подальше життя, жорстоке поводження з дітьми є одним із прикладів токсичного стресу. А токсичний стрес у свою чергу впливає на розвиток мозку в ранньому дитинстві. Як пояснюється у звіті, здатність впоратися зі стресом контролюється мозковими ланцюгами та гормонами, які активуються на ранньому етапі життя. Коли дитина відчуває загрозу (а жорстоке поводження дитина сприймає як загрозу), виділяються гормони, які циркулюють по всьому тілу, і тривалий вплив гормонів стресу може вплинути на мозок та порушити його функціонування.

Токсичний стрес може порушити зв’язок між мозковими ланцюгами та призвести до розвитку меншого мозку. Також високий рівень гормонів стресу, зокрема кортизолу, може пригнічувати імунну відповідь організму, тобто зробити людину вразливою до інфекцій і хронічних проблем зі здоров’ям. А стійкий високий рівень кортизолу може пошкодити область головного мозку, що відповідає за навчання та пам’ять. 

Стрес у батьків робить дітей більш вразливими до сприйняття стресу

У дослідженні Фелікса-Себастьяна Коха, Джонні Людвігссон і Аннелі Сепа  були опитані батьки дітей в 1, 2, 5, 8 років. Батьків запитували, чи пережили вони складну життєву подію, наприклад, смерть родича, розлучення, втрату роботи, важку хворобу, насильство, з кожним новим опитуванням постійно розширюючи контрольний список запитань. 

За результатами цього дослідження було встановлено, що діти у віці 1 року продемонстрували значний зв’язок із батьківським стресом – в організмі дитини, чиї батьки переживали стрес, був значно збільшений рівень кортизолу – гормону стресу. Батьківський стрес, який діти відчувають у перший рік життя, може зробити дітей більш вразливими до переживань стресу в подальшому житті. Жодних зв’язків між батьківським стресом та рівнем кортизолу в дитини у 2 та 5 років встановлено не було. Водночас стрес батьків у дітей 8 років знову був пов’язаний з вищим рівнем кортизолу в дітей. У дітей 8 років, чиї батьки пережили серйозні життєві події, підвищився рівень кортизолу, тоді як у дітей, чиї батьки не зазнавали подій, що можуть викликати стрес, навпаки, у 8 років знизився рівень кортизолу. А якщо батьки тривалий час перебувають у стресовому стані, діти можуть бути більш вразливими до переживань стресу за межами сім’ї. 

Для аналізу у всіх вікових групах порівнювалися 2 групи батьків: батьки, які повідомили про серйозну життєву подію, та батьки, які не повідомляли про таку подію. Оцінювали емоційні реакції дітей цих батьків на забір крові та рівень кортизолу в слині дітей.

 

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Ми неодноразово порушували проблему впливу війни на дітей та необхідність надання психологічної підтримки дітям.

Ще навесні дослідницькою компанією Gradus Research було проведено опитування, за даними якого, 75% від усіх батьків, які взяли участь в опитуванні, стверджують, що їхні діти демонструють ті чи інші ознаки психотравматизації. Зокрема, швидке та безпричинне коливання настрою від гарного до поганого – спостерігається у 45% дітей, підвищений рівень тривожності – у 41% дітей.

Війна вплинула й на фізіологічні потреби дітей, за словами батьків: 

  • 29% дітей мають порушення сну;
  • 10% страждають від нічних кошмарів; 
  • 20% дітей – поганий апетит. 

Також травмівні події війни мають свої наслідки для сприйняття світу та комунікації: 

  • 20% дітей часто згадують та обговорюють пережиті та побачені події;
  • 7% дітей відіграють побачене і пережите у формі гри;
  • у 13% дітей зменшилося або взагалі припинилося бажання спілкуватися з іншими людьми тощо. 

Також, за результатами наших опитувань, які ми провели у серпні 2022 року, 83% опитаних здобувачів освіти заявили про поганий психологічний стан та психологічні проблеми та 26 % батьків  заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей.

Усі батьки, а особливо ті сім’ї, які евакуйовувалися з тимчасово окупованих територій та територій бойових дій, також потребують значної психологічної допомоги в різних масштабах, залежно від тих обставин, які пережила кожна сім’я. Тому з одного боку, діти зазнають індивідуального впливу війни на їхній психологічний стан, а з іншого боку погіршений психологічний стан батьків впливає на їхній розвиток, виховання, настрій, що підтверджують описані у попередньому розділі результати досліджень. Водночас у часи війни діти ще гостріше потребують батьківської підтримки, у той час, як самим батькам потрібна не менша психологічна підтримка.

Харківський інститут соціальних досліджень провів розвідувальне опитування серед батьків неповнолітніх дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебували у місцях компактного проживання у Львові та Полтаві щодо оцінки їхнього психоемоційного стану. Батьків попросили оцінити власний психоемоційний стан та окремо психоемоційний стан дитини за шкалою від 1 (дуже погано) до 10 (дуже добре). У середньому дорослі оцінили свій психоемоційний стан на 4,8 з 10 балів (дивіться таблицю нижче). 

Як дорослі оцінили свій психоемоційний стан

 

Бали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
% 3 6 19 19 20 17 8 6 1 1

 

Психоемоційний стан дітей батьки оцінили майже так само – в середньому на 5,1 з 10. 

Як батьки оцінили психоемоційний стан своїх дітей

 

Бали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
% 2 11 11 17 17 18 14 8 1 1

 

Також, за результатами цього опитування, більшість дітей пережили з початку війни перебування у сховищі (71%). Кожна друга дитина була розділена із близькими родичами (з одним із батьків чи з обома, сестра/брат, бабуся/дідусь). Третина дітей перебували у зоні воєнних дій (35%). Кожну п’яту дитину батьки вимушені були вивозити під обстрілами (20%). 16% дітей бачили пошкодження або руйнування свого житла на власні очі. Кілька дітей пережили загибель близької людини та голод чи відсутність доступу до питної води. Усього було опитано 69 батьків методом інтерв’ю за закритою анкетою. Опитування проводилося з 28 березня по 11 квітня 2022 року. 

Варто враховувати, що ще до подій повномасштабної війни ми вже зазнали значного стресу та впливу на наше психічне здоров’я пандемії коронавірусу. Наприклад, за дослідженнями  Американської психологічної асоціації, майже половина опитаних батьків (48%) заявили, що рівень стресу в їхньому житті під час пандемії зріс порівняно з періодом до пандемії. Відповідно до іншого дослідження Американської психологічної асоціації,  3 з 10 дорослих (31%) повідомили про погіршення їхнього психічного здоров’я після початку пандемії. Матері частіше, ніж тати, зазначали, що їх психічне здоров’я погіршилося після пандемії (39% матерів проти 25% татів), але тати частіше повідомляли про поведінкові та фізичні зміни:

  • 77% матерів і 87% батьків повідомляли, що сплять більше або менше, ніж вони хотіли б;
  • 66% матерів і 80% батьків повідомляли про небажані зміни ваги;
  • 29% матерів і 48% батьків повідомляли, що вживають більше алкоголю, щоб впоратися зі стресом.

За даними дослідження “Виховання дітей під час пандемії: батьківський стрес, тривога та депресія серед батьків під час ініційованих урядом (прим. норвезьким) заходів фізичного дистанціювання після першої хвилі COVID-19”, проведеного серед батьків Норвегії, 31,7% батьків повідомили, що у період соціального дистанціювання вони були більш злими та розчарованими своєю дитиною чи дітьми, ніж зазвичай. Рівень депресії серед батьків перевищував стандартизовані порогові рівні на 25,3%, а рівень тривоги – на 24,2%. Загалом в опитуванні взяли участь 2868 батьків, що проживали в межах Норвегії.

Тому дуже важливо, щоб батьки також турбувалися про свій психологічний стан, знаходили час та не боялися звернутися за психологічною допомогою. Якщо ви не допоможете собі – ви не зможете надати допомогу та підтримку і своїй дитині та іншим рідним. Бо для того, щоб у здоровий спосіб реагувати на стрес, дитині необхідна підтримка. Як батькам зменшити стрес та де отримати психологічну допомогу – у нашій окремій публікації.


« повернутися

Вхід для адміністратора